Бухгалтерський облік і контроль довгострокових біологічних активів

Abstract

Актуальність теми. Враховуючи прагнення України вступити до Європейського Союзу виникає необхідність гармонізації системи бухгалтерського обліку і фінансової звітності України у відповідності з Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Протягом останніх років вносяться зміни до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, які поєднують у собі особливості національної системи бухгалтерського обліку з положеннями Міжнародних стандартів. З прийняттям 1 січня 2003 року Міжнародного стандарту з бухгалтерського обліку 41 «Сільське господарство» Міністерством фінансів України 18 листопада 2005 року було затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи», проте в дію він був введений тільки з 1 січня 2007 року і є обов’язковим до застосування підприєм¬ствами, організаціями та іншими юридичними особами усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ) щодо сільськогосподарської діяльності. Також були розроблені Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку біологічних активів затверджені Наказом Міністерства фінансів від 29.12.2006 року № 1315 для роз’яснення порядку застосування положень стандарту. Таким чином, термін «біологічний актив» в Україні введено у листопаді 2005 року з розробкою проекту Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи». До цього в практиці бухгалтерського обліку про біологічні активи взагалі не згадувалося, відсутнє це поняття і в словниках. Питання обліку біологічних активів досліджували провідні вчені України, але проблема визначення поняття та складу біологічних активів на сьогодні залишається невирішеною. Перед затвердженням стандарту та час до його впровадження відбувалась гостра полеміка, обговорення доцільності і необхідності прийняття П(С)БО 30 «Біологічні активи». Дослідженнями в даній сфері займаються Ф.Ф. Бутинець, С.Ф. Голов, Л.К. Сук, В.М. Жук, М.Ф. Огійчук та інші. Попереднє обговорення проекту стандарту внесло корективи і усунуло багато суперечностей, але після впровадження в практичній діяльності бухгалтери-практики підприємств, що здійснюють сільськогосподарську діяльність, зустрілись з неточностями, питаннями. Зауважимо, що навіть на міжнародному рівні, немає єдиної думки щодо визначення категорійного поняття «біологічний актив», а також у положеннях Міжнародного стандарту 41 «Сільське господарство» немає чітких роз’яснень з наступних питань: по-перше, чи належить актив підприємству; по-друге, чи є актив елементом власності; по-третє, чи буде актив використаний в господарській діяльності; по-четверте, чи упевнене підприємство в отриманні вигоди при використанні активу тощо. Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є вивчення і критичний аналіз основних суперечливих моментів та неточностей, які виникли під час застосування Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи» в практичній діяльності. Для реалізації поставленої мети передбачено вирішення таких завдань: уточнити критерії визнання та оцінки біологічних активів згідно вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи»; дослідити особливості формування облікових категорій, пов’язаних з біо¬логічними перетвореннями; порівняти визначення біологічних активів за нормами П(С)БО 30 «Біологічні активи» і МСБО 41 «Сільське господарство»; дослідити організаційно-методичні аспекти обліку довгострокових біологічних активів; дослідити специфіку обліку зміни вартості довгострокових біологічних активів у сільськогосподарських підприємствах; уточнити елементи контролю достовірності облікового відображення біологічних активів; оптимізувати методичні прийоми аудиту біологічних активів. Об’єктом дослідження обрано ФГ «Білі Роси» Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Предметом дослідження є комплекс методологічних та організаційних аспектів обліку довгострокових біологічних активів з метою створення обліково-аналітичної системи, адекватної внутрішньогосподарським та стратегічним вимогам управління. Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є положення діалектичного методу пізнання економічних явищ і кате¬горій. В процесі дослідження вивчалися праці провідних вітчизняних та зарубіжних вчених з теорії та методології бухгалтерського обліку, менеджменту, матеріали наукових конференцій та семінарів, Міжнародні стандарти та національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, законодавчі і нормативні акти, що регулюють бухгалтерський облік. При вивченні окремих питань застосовувались економічні методи: на етапі збору, систематизації і обробки інформації для проведення дослідження – індуктивний; у процесі теоретичного осмислення проблеми – дедуктивний, а також методи аналізу і синтезу для поєднання різних складових економічних явищ в єдиному процесі. Вивчаючи сучасний стан обліку довгострокових біологічних активів з метою покращення обліково-аналітичного забезпечення управління застосовувались наступні методи: деталізація, групування, узагальнення, а також власне спостереження. Наукова новизна одержаних результатів. Новизна наукових резуль¬татів дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні особливостей облікових категорій довгострокових біологічних активів в розрізі теоретико-методологічних та організаційних засад формування системи обліку ресурсів, пов’язаних, зокрема: з оцінкою біологічних активів; визначенням справедливої вартості біологічних активів; обґрунтуванням витрат, пов’язаних з перетвореннями біологічних активів; модернізацією системи контролю біологічних активів тощо. Комплекс пропонованих заходів є реальним шляхом підвищення якості обліково-аналітичного забезпечення оперативного управління. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що використання на практиці розроблених пропозицій і рекомендацій удосконалюють організаційні та методологічні основи побудови системи бухгалтерського обліку довгострокових біологічних активів у сільськогосподарських підприємствах.