Організація та методика складання Балансу (Звіту про фінансовий стан) на підприємстві

Abstract

Актуальність теми дослідження. Сьогодні Україна поступово входить до Європейського співтовариства, що створює об’єктивні умови жорсткої конкуренції між суб’єктами господарювання. У зв’язку з цим суттєво зростає попит на фінансову інформацію щодо діяльності підприємств як для внутрішніх, так і для зовнішніх користувачів. Фінансова звітність суб’єкта господарювання є основним джерелом інформації про його майновий та фінансовий стан, а також результати його господарської діяльності за звітний період. Саме Баланс дає можливість визначити склад і структуру майна суб’єкта господарювання, його ліквідність та платоспроможність, наявність власного та запозиченого капіталу та багато інших показників. Отже, дослідження особливостей складання Балансу та контролю достовірності його показників є важливим та актуальним у сучасних умовах господарювання, а основним видом контролю достовірності показників Балансу є незалежний аудит, оскільки від ступеня достовірності фінансової інформації залежить те, як зовнішні та внутрішні користувачі зможуть оцінити стан ресурсів підприємства та джерела їх формування, а також ступінь його фінансової незалежності задля прийняття управлінських рішень. Аналіз основних досліджень і публікацій. Дослідження питань теоретичного і методологічного процесу формування фінансової звітності знайшли відображення в роботах вітчизняних вчених: М.Т.Білухи, Ф.Ф.Бутинця, С.Ф.Голова, В.Г.Горелкіна, Ю.І.Осадчого, В.В.Сопка, В.К.Савчука, В.М.Пархоменка, О.І.Малишкіна, Н.М. Гудзенко, Н.Л. Правдюк а також зарубіжних вчених, зокрема таких як: Л. Бернстайн, Ван Бреда, Г.Велш, В.В.Ковальов, Д.Колдуел, В.МакКензі, Д.Міддлтон, Б.Нідлз, Я.В.Соколов, А.Д.Шеремет, Ж.Рішар та інших. Питанню формування та контролю показників фінансової звітності, а також її ролі в прийнятті управлінських рішень присвячено значну кількість праць вчених, таких як О.М. Виноградова, Н.І. Гордієнко, М.С. Горяєв, Л.І. Жидєєва, О.О. Конопліна, Ю.І. Мізік, Т.В. Мултанівська, В.А. Рубейкін, К.О. Утенкова, О.В. Харламова, Р.Л. Хом’як, Н.Г. Здирко, В.Ю. Фабіянська, О.Д.Шевчук. Н.А. Букало досліджувала інвентаризацію як умову складання фінансової звітності, М.Б. Кулинич та Н.І. Коваль, Т.. Мулик, О.Ф. Томчук дослідили методику складання та аналізу фінансової звітності підприємства, В.Г. Лопатовський проаналізував особливості перевірки взаємозв’язків між показниками форм звітності. Разом з тим, дослідження інформаційного та структурно-методичного процесу формування фінансової звітності і практики її застосування згідно з Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, дозволило виявити наявність багатьох недостатньо розроблених і неузгоджених питань, що впливають на використання інформації для обґрунтування та прийняття управлінських рішень. Тому виникла об'єктивна необхідність подальшого поглибленого дослідження теоретичних, методичних і організаційних питань, спрямованих на удосконалення практики складання та використання фінансової звітності, забезпечення користувачів науково розробленою методикою інтерпретації інформації, що і визначило актуальність обраної теми дослідження. Мета і завдання дослідження. Метою магістерської кваліфікаційної роботи є обґрунтовування теоретичних і методологічних правил складання фінансової звітності (Балансу підприємства (Звіту про фінансовий стан), а також розробка на цій основі рекомендацій, що дозволяють розширити її інформаційні можливості і які спрямовані на удосконалення методики формування і інтерпретації основних фінансових показників для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Реалізація мети дослідження обумовила необхідність вирішення в роботі таких завдань: ▪ розгляд мети, складу та елементів фінансової звітності; ▪ дослідження якісних характеристик та принципів підготовки фінансової звітності; ▪ розкриття сутності поняття та значення бухгалтерського балансу; ▪ дослідження призначення Балансу (Звіту про фінансовий стан) та його структури; ▪ визначення, оцінка та класифікація активів та пасивів Балансу (Звіту про фінансовий стан); ▪ оцінка змісту статей активу та пасиву Балансу (Звіту про фінансовий стан) та джерел інформації щодо їх формування; ▪ дослідження мети, завдань та основних методів та прийомів аудиту Балансу; ▪ оцінка методики перевірки достовірності показників Балансу суб’єкта господарювання; ▪ здійснення аналітичної оцінки фінансового стану підприємства на основі даних фінансової звітності. Об’єктом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і організаційних правил формування Балансу (Звіту про фінансовий стан) і використання його показників, що характеризують фінансовий стан і результати господарської діяльності підприємства на прикладі ТОВ «РЕСУРС АГРО» Чернігівської області, Прилуцького району, село Малківка, вулиця Першотравнева, будинок 1-А. Предметом дослідження є процедури формування і використання інформації найважливіших форм фінансової звітності на підприємствах, однією з яких є Баланс (Звіту про фінансовий стан). Методи дослідження. В ході проведення дослідження були використані як загальнонаукові методи пізнання, так і специфічні: методи індукції і дедукції (при визначенні впливу принципів обліку і якісних характеристик на формування показників фінансової звітності, і при розробці пропозицій щодо удосконалення їх системи); логічного аналізу і синтезу (при обґрунтуванні впливу на становлення і розвиток фінансової звітності в Україні теорії балансоведення, при визначенні місця і значення фінансової звітності в системі управління, а також при розгляді облікової політики підприємства як інструментарію складання достовірної фінансової звітності); порівняння, асоціацій і аналогій (при виявленні впливу методів оцінки на інформативність звітності, вивченні думок вчених з різних питань дослідження і розробки методики інтерпретації інформації фінансової звітності); евристичного аналізу і спостереження (при анкетному дослідженні порядку формування показників фінансової звітності); деталізації (при розробці рекомендацій щодо удосконалення структури і змісту фінансової звітності з метою управлінських рішень); угрупування (при систематизації і узагальненні результатів дослідження); графічні - при представленні результатів дослідження. Інформаційною базою дослідження. Теоретичною і методологічною основою роботи є законодавчі акти та нормативні документи, праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань формування фінансової звітності а також звітність підприємства. Наукова новизна одержаних результатів полягає в удосконаленні теоретичних, методичних і організаційних положень щодо формування й ефективного використання системи показників фінансової звітності (Балансу підприємства). Зокрема, набули подальшого розвитку методичні підходи інтерпретації інформації, що дозволяє задовольняти вимоги та інтереси окремих груп користувачів фінансової звітності. Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці науково обґрунтованих пропозицій і рекомендацій щодо удосконалення балансу у напрямі підвищення його якості та корисності. Реалізація таких пропозицій і рекомендацій сприятиме оптимізації процесу формування й ефективності використання одержаної інформації для прийняття управлінських рішень.